Сучасні уроки

                                               ПРИТЧІ НА УРОКАХ

                                      МИКОЛА ГОГОЛЬ "ТАРАС БУЛЬБА"

                            

ПРИТЧА ПРО КОЗАЦЬКУ ВОЛЮ

Був на Запорозькій Січі досить дивний закон: засудженого до страти козака могла врятувати лише дівчина, яка погодилася б вийти за нього заміж.
Петлю для Максима Довбні готували довго, побратими навмисне затягували час.
— Яка твоя остання воля, козаче? — запитав кошовий отаман.
— Вибачай, брате, — ледве стримував себе ватажок запорожців, щоб не пустити сльозу, — не я караю, а закон наш.
— Дозвольте мені люльку викурити, — попросив Макар Довбня, і зо два десятки козацьких рук потягнулися до нього.
— Візьмою мою, брате! Візьми мою!
Любили Довбню на Запорозькій Січі, хоробрий козак, тільки ж хлебтав оковиту безбожно. Воно б то нічого, коли в мирний день. Ну, а під час походу на ворога — тут уже справа серйозна: побрався з оковитою — пощади не проси.
Швидко викурилася козацька люлька, накинули зашморг на шию сіромасі. Аж раптом дівчина наче з-під землі виросла:
— Стійте! Я хочу вийти за нього заміж! 
Кошовий махнув рукою, Макара Довбню звільнили від петлі.
— Ну, що, козаче, будеш женитися чи до дідька в пекло смолу пити підеш?
— До дідька я ще встигну, — буркнув запорожець.
Поселився Макар Довбня з молодою дружиною на невеличкому хуторі біля Черкас. Його як одруженого виключили запорожці зі свого реєстру. Спочатку навіть сподобалося Макарові тихе сімейне життя, але скоро й обридло. Почав усе більше й більше тужити за козацькою волею. Та й не витерпів, пішов на Січ до кошового отамана.
— Візьміть, батьку! Хоч повісьте, не можу я за бабською спідницею життя марнувати, коли зі всіх боків вороги на Україну лізуть.
— Добре говориш, сину, як справжній лицар нашого народу, — з повагою дивився на нього кошовий. — Тільки і про дружину мусиш дбати. На кого залишиш?
З того горя знову запив козак.
— Чого такий сумний, чоловіче? — допитувався корчмар, наливаючи повну кварту горілки.
— Та ось товариство відмовило мені, кажуть, щоб до дружини повертався, — важко цідив оковиту Макар Довбня. — Гірка доля моя!..
— Слухай, козаче, коли не маєш на кого покинути, то дай мені її на роботу в корчму, бо годі тут самому впоратись. Ну, то як, по руках?
— Ех, добродію, — повеселів запорожець Макар Довбня.— я згоден! Та задарма не віддам, мусиш тютюном мені за неї розплачуватися. І гляди — не ображай. Щось не так — повернуся з походу, голову зніму!
Невдовзі Макар Довбня обіймався зі своїми бойовими побратимами, пригощав кожного тютюном.
— Міцний, — закашлювалися запорожці.
— Еге, за горло дере, — посміхався козак Довбня. — Ось так і мені душу дерло без нашої матері — Запорозької Січі

                        РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ "ПІСНЯ ПРО ПРАВДУ"

                                 

ПРИТЧА ПРО ПРАВДУ

Колись в якійсь країні, в якомусь місті чи селі жив — Скульптор. Був він досить популярний серед народу, Люди цінували його витвори, милувались ними, вельможі за них щедро платили. 
Якось вирішив Скульптор виліпити Адама. першого чоловіка на землі, зачинателя роду людського. Ніхто до того часу за цю справу не брався. «Не годиться першого чоловіка втілювати у глині, треба знайти надзвичайний матеріал», — міркував собі Скульптор. І взявся ліпити із хліба святого.
Не встиг завершити роботу, як до нього вже зайшов перший відвідувач, шанувальник таланту. Це був дідусь із сивим волоссям.
— Я виліпив Адама. зачинателя роду людського! — похвалився скульптор.
— А ти його бачив?
— Ні, — заперечливо похитав головою Скульптор. — Я його душею відчув.
— Не все можна уявити. — сказав старий.— Я тебе познайомлю з тими, хто знав Адама. Це дві сестри: Правда і Неправда. Встань удосвіта, вийди на битий шлях — і зустрінешся з ними.
Скульптор вчинив так, як учив його дідусь. Довго чекати не довелося. Бачить — іде назустріч йому гарна дівчина, вбрана у шовк і золото. Зроду-віку такої краси не бачив.
— О Скульпторе, — мовить вона солодким голосом, — ти створив шедевр, ти створив ідеал Людини! Тебе за це треба по-царськи нагородити і прославити твоє ім'я у віках!
Стало митцеві приємно аж до млості. Коли це чує:
— Не гадай, Скульпторе, що піймав Бога за бороду!
Звідкілясь з'явилася жебрачка. Шмат сірої матерії прикривав її голе, посиніле од холоду тіло, смутну очі світилися джерельною чистотою.
— Ти зіпсував людську працю — хліб. І створив не Адама — зачинателя роду, а себе, своє я. І думав ти лише про славу та гроші.
Скульптор так розсердився, що не стримався, підняв грудку землі і жбурнув у жебрачку.
Мало хто з людей пішов милуватися його витвором. Та Скульптор був самовпевнений і завжди настоював на своєму: «Правда сказала мені, що я створив Адама, першого чоловіка». І невтямки йому було, що жбурнув грудку в саму Правду — голу, сумну і тривожну.
Хіба може бути Правда в золоті і шовку та з улесливою мовою? То лиш Неправда прикривається коштовностями з розрахунку на людську слабкість.

                                                  КОНСПЕКТ УРОКУ 

Тема: Остап і Андрій: два брати, дві долі. 

Мета: вчити характеризувати та зіставляти образи Остапа та Андрія;  визначати їхні моральні якості, ставлення до батьківщини; працювати з художніми засобам творення образів, складати порівняльну характеристику героїв; розвивати вміння давати розгорнуту відповідь на запитання; формувати громадянську позицію; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

Обладнання: портрет М.В.Гоголя, ілюстрації до повісті, роздатковий                                       матеріал (завдання групам – куреням), ІКТ (уривки із фільму «Тарас Бульба»).

Епіграфи уроку:

                                           Остапові, здавалося, на віку судилася бойова путь 

                                              і трудна наука вершити воєнні справи.

                                                                          М. Гоголь «Тарас Бульба»  

                                               І це добрий – ворог би не взяв його!

                                               Вояка! Не Остап, а добрий, добрий теж вояка!

                                                                          М. Гоголь «Тарас Бульба»

                                     Хід уроку

                                              

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Вступне слово вчителя:

- Доброго дня! Ще на один урок покликав вас шкільний дзвінок: на зустріч із Запорізькою Січчю, славним українським козацтвом, героями повісті М В. Гоголя "Тарас Бульба" – Остапом та Андрієм.

- Хочете ще раз потрапити у той далекий час? Але для цього ви повинні знати закони Запорізької Січі? Учні класу сьогодні розподілені на 2 курені, є у кожного куреня кошовий, є й варта, яка чи то пропустить вас на Січ, чи ні. Все залежатиме від того, наскільки гарно ви відповідатимете на запитання.

2. Запитання вартового.

-              Хто був засновником Запорізької Січі ? (Дмитро Вишневецький (Байда)

-              Як приймали козаків у Запорізьку Січ? (Питали: у Бога віруєш? Перехрестись!) 

-              Як укріплювали свої поселення-табори козаки? (Огороджували укріпленнями з роблених або січених колод, звідси і назва – Січ)

-              Назвіть місце проведення козацьких рад, де вирішувалися найважливіші справи. (У центрі фортеці на просторому майдані)

-              Як голосували козаки, обираючи кошового отамана, курінного, писарів, осавулів? (Якщо довіряли – шапки підкидали вверх, якщо – ні, то ніхто не ворушився)

-              Кому вручалася булава в знак найвищої влади на Січі? (Кошовому отаману) 

-              Опишіть одяг козаків. (Полотняні сорочки, шаровари, широкі, як Чорне море, чоботи, свитки, жупани, кожухи)

-              Якими є обов’язкові атрибути зовнішності козака? (Чуб-оселедець  і вуса)

-              Закони військового часу були жорстокими. Як каралося зрадництво? (Смертю) Втрата в бою шаблі? (Позбавляли козацького звання і виганяли із Січі)  

        3.Підведення підсумків гри.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗАВДАНЬ УРОКУ

1. Слово вчителя

Кожна людина хоча б один раз у житті стоїть перед вибором. Він може бути різним, та найчастіше стосується честі, совісті, друзів, кохання, вітчизни. М.Гоголь у своїй повісті «Тарас Бульба» теж порушує це питання. Запорожці, Тарас Бульба, сини Тарасові Остап та Андрій також поставлені перед вибором. Як визволити товаришів і не віддати клятим ляхам завойоване, як не осоромити рідної землі, де та межа, що відділяє патріота від зрадника, що вагоміше для людини: кохання чи вітчизна? Ці та інші питання хвилюють героїв повісті. Давайте й ми поміркуємо над ними.   

2.Зосередження уваги учнів на опорних словах: мужність, вірність обов'язку, відданість, героїзм, подвиг, стійкість переконань, знеславлення, зрада, відрада до зрадництва. (Записані на дошці)

3.Завдання куреням:

1) Характеристика образу Остапа;

2) Характеристика образу Андрія.

Завдання вартовому:

         1)Порівняльна характеристика Остапа та Андрія

( Козаки одного куреня можуть доповнювати відповіді козаків іншого куреня, також всі можуть доповнювати відповідь вартового, тому працюємо активно і зосереджено).

4.Настанова на успіх – подолання сходинок знань (етапів роботи ) – до Олімпу «Я знаю» :

 

                                                                                             Я знаю

                                                        Порівняльна

                                                        характеристика

                                                        образів героїв

                         Характеристика

                           образу

                           Остапа

     Характеристика 

      образу

      Андрія

5. Перегляд уривку фільму «Приїзд синів Тараса Бульби додому».

 6. Вікторина «Що ти знаєш про синів Тараса Бульби?»

- Де навчалися Остап і Андрій?

(У київській академії)

- Скільки років їм було, коли їх туди віддали?

(12)

– Як навчалися герої? ( Робота з підручником, с.116)

- Як вони добиралися додому на канікулах?

(Пішки, оскільки школярам заборонялося їздити верхи, та й коней у них не було.)

- Коли Тарас послав їм коней?

( Тоді, коли вони закінчили академію)

-         Кому з братів належать слова: «За кривду не подивлюся й не поступлюся ні перед ким»?

(Остапові.)

-         Про кого із синів старий Тарас сказав « Добрий буде козак!»

(Про Остапа)

-         Кого із своїх синів Тарас назвав «мазунчиком»?

(Андрія)

-         Де Тарас поклав спати своїх синів?

    (Надворі)

-         Чи всі спали тієї ночі? ( Мати не спала, вона молилася за своїх синів)

-         Що автор каже про материнську молитву?(с.115 у підручнику)

7. Робота з підручником: зачитати уривок «Остання ніч вдома»(с.112-113)

8. Перегляд фрагменту фільму:

«Від’їзд на Січ, благословення батьків»

-         Через скільки днів Остап і Андрій поїхали на Січ?

(Наступного дня)

-         З яким настроєм покидали вони домівку?

( Молоді козаки їхали смутно й стримували сльози, боячись батька свого)                       

9. Слово вчителя  

 Організація роботи над характеристикою образу Андрія:

  Риси характеру та вчинки Андрія (коментоване читання, бесіда, перегляд фрагментів фільму)

а) перегляд фрагменту фільму «Штурм Дубно, Андрій та Остап у цьому бою»

( У підручнику с.122)

- Яким постає перед нами Андрій у цьому бою?

(Хоробрий та відважний козак, який не дивлячись на небезпеку прагне будь - що знищити ворога)

б) перегляд фрагментів фільму  «Перша зустріч Андрія з полячкою», «Зрада Андрія» (с.123)

- бесіда:

- Що стало причиною того, що Андрій перейшов у стан ворогів?

(Любов до прекрасної полячки і бажання її врятувати. Андрій закохався)

-           Як ви думаєте, чи вагався Андрій, перш ніж піти з татаркою?  

-           ( Гоголь пише: «Багато різних почуттів збудилося й спалахнуло в молодих грудях козака». Можливо, серед них були й думки про батька, Остапа, матір, товаришів.) Зачитати із підручника.

-           Коли Андрій збирав харчі для панночки, прокинулися батько й Остап. Чому вони його не зупинили?

(Тому, що їм просто не могло спасти на думку, що Андрій може перейти у стан ворога.)

-           Чи відчував Андрій страх, коли йшов з татаркою? Як ви думаєте, кого він боявся найбільше?

(Так, Андрієві було страшно. «Він стояв ні живий, ні мертвий». Та найбільше він боявся батька, знаючи його жорстокий характер.)

-           Як ви думаєте, чи випадково автор ввів Андрія у католицький храм? 

(Мабуть, ні. Андрія здивувало все, що там відбувалося. Цим самим автор підкреслює: віра героя була занадто слабкою.)

-           Розкажіть про зустріч Андрія з прекрасною полячкою. Як поводили себе герої?

(Полячка була зворушена вчинком козака. Жодного слова насмішки не вирвалося з її уст. А Андрій був повністю під владою краси молодої жінки й співчуття до її важкого становища.)

-           Чи змушувала його полячка зрадити свою вітчизну?

(Ні, вона не промовила жодного слова з цього приводу. Її дуже здивувала промова Андрія.)

-           Зачитайте монолог Андрія. Про що в ньому йдеться?

( Це було освідчення в коханні)

( У підручнику с. 123-124)

-           Кого більше хвилювало питання зради: Андрія чи панночку?

(З їхнього діалогу можна зробити висновок, що це питання дуже хвилювало панночку. Андрій заради кохання до неї був ладен пожертвувати всім найдорожчим.)

- Що  автор пише про зраду Андрія і чому? 

(У підручнику с. 124)

(«І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!»)

 (Тому, що Андрій зробив найстрашніше:зрадив вітчизну, Січ, батька, матір, товаришів, віру.)

-           Що Тарасові повідав єврей Янкель? Що найбільше обурило Тараса?

( Янкель повідомив, що Андрій перейшов до поляків з доброї волі. «Чим чоловік винен? Там йому краще, туди й перейшов». Тараса вразила ця звістка. Він не хотів вірити, що сталося таке ганебне діло: його рідний син продав віру й душу».)

в) перегляд фрагменту фільму «Андрій  в бою, смерть Андрія»

- бесіда

- Яким побачив Андрія Тарас у бою?

(У підручнику с.128)

(Андрій був найвродливішим з усіх. Охоплений величезною жагою довести свою хоробрість, мчав він у бій.)

-           Яке порівняння використовує автор для Андрія? З якою метою?

(Автор порівнює героя з хортом. І в цьому відчувається зневага до нього.)

-           Розкажіть про зустріч батька з сином. Як поводив себе кожен із них?

(Тарас був рішучим, Андрій зляканим.)

(У підручнику с.129)

-           Яким було останнє слово Андрія?

(…Він вимовляв чиєсь ім’я; та не було це ім’я вітчизни, чи матері, чи батьків – 3це було ім’я прекрасної полячки». Тим самим ще раз підкреслюється думка, що Андрій назавжди втрачений для козацтва.)

-           Як ви гадаєте, чи правильно зробив Тарас, убивши сина?

(За законами воєнного часу це було правильне рішення , зрадникові немає місця серед козаків, це ганьба усього роду, але…)

-           Як відреагував Остап на смерть Андрія? Чому Остап хотів поховати його, а Тарас відмовився?

(Зачитуємо – с.129)

-           Що означала для лицаря смерть без належного поховання? 

(Знеславлення лицаря, перешкода на шляху його душі до Бога)

-           Чи можна виділити в Андрія позитивні риси характеру?

-           (Так, Андрій здатний на сильні почуття, вірний у коханні, співчуває нещасним  голодуючим.)

-           Які художні засоби використовує Гоголь для створення образу Андрія?

(Епітети , порівняння з хортом)

10. Самооцінка учнів.   Оцініть свої знання на першій сходинці до «Олімпу знань» . (Характеристика образу Андрія.)

11.  Робота над характеристикою образу Остапа :

- бесіда:

- Як поводив себе під час облоги Дубна Остап? 

(Він був хоробрим козаком, рвався у бій і демонстрував свою доблесть.)

-           Яке порівняння використовує автор, щоб показати Остапа в бою?

(Автор порівнює Остапа з яструбом, що ширяє в небі). А відомо, що це сильний і могутній птах, який завжди б’є стрілою.)

-           Як запорожці оцінюють сміливість Остапа?

(Вони обирають його за отамана замість загиблого Бородатого.)

-           фрагмент фільму « Остапа обирають отаманом»

-           Яку рису Остапа найвище оцінили козаки?

(Його розум)

-           Як поводив себе Остап під час виборів?

(« Остап, не став відмовлятися ні молодістю, ні молодим розумом, знаючи, що час воєнний і не до того тепер, а тут - таки повів їх просто в бій і вже показав їм усім, що недаремно обрали його на отамана».)(Зачитати із підручника)

б) перегляд фрагменту фільму «Остап потрапляє в полон» (с.130)

-           Розкажіть, як Остап потрапив у полон. Чиїми очима читач спостерігає за ним?

(Полонення Остапа вісьмома ляхами  спостерігає Тарас. Він намагався допомогти синові, але його самого важко поранили.)

( У підручнику с.130)

-           Яку оцінку дає діям Остапа батько під час його полонення?

(Він його хвалить, підтримує, підбадьорює. Тарас гордиться сином)

в) перегляд фрагменту фільму «Страта Остапа». ( У підручнику с. 132-133)

- бесіда:

-           Як зображено Остапа під час страти?

( « Остап зносив муки й катування , як велетень. Ні крику, ні стогону не було чути навіть тоді, коли стали перебивати йому на руках і на ногах кості, коли жахливий хрускіт їх почули серед мертвої юрби найдальші глядачі, коли панянки одвернули очі свої, - ніщо, схоже на стогін, не вирвалося з уст його, не здригнулося обличчя його».)

-           Де був Остап попереду чи позаду? Що він сказав запорожцям?

(Остап йшов попереду, з високо піднятою головою. Запорожцям сказав, щоб вони трималися мужньо, щоб жоден з них не промовив ні одного слова , щоб нечестиві єретики не почули як мучиться християнин.)

-           Як поводився в останні хвилини свого життя?

( Остап терпів муки й катування, як велетень)

-           Як Тарас оцінює поведінку сина? 

( Його серце розривалося від жалю за сином. Та разом з тим він гордився його мужністю і силою волі.)

-           Якими були останні слова Остапа?

( «Батьку, де ти!? Чи чуєш ти?»)

-           Чому він звернувся саме до батька? 

(Тому, що ридання матері ослабили б його. А Остапові потрібно «було побачити твердого мужа, який би розумним словом освіжив його і втішив при сконанні». Козакові була потрібна підтримка сильної людини, а Тарас був саме таким.) 

-           Художні засоби, які використав М.В. Гоголь, створюючи образ Остапа.

(Епітети, порівняння, гіперболу)

12.Оцініть свої знання на другій сходинці до «Олімпу знань» - самооцінка учнів. (Характеристика образу Остапа.)

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1.    Робота в зошитах: 

   І курінь: завдання 11 (с.37)

Що спільного в образах козака Остапа та лицаря Айвенго?

   ІІ курінь: завдання 13 (с.38)

Чому, на вашу думку, Андрій не просив батька про помилування?

2. Оцініть свої знання на третій  сходинці до «Олімпу знань» - самооцінка учнів «Порівняльна характеристика Остапа та Андрія».

3.Узагальнююча бесіда.

- Чи досягли ви найвищої сходинки знань?

- Як ви гадаєте, хто винен у зраді Андрія?

(Ніхто, окрім нього самого. Таким був його вибір.)

- Яке ставлення автора до вчинку свого героя?

(Автор засуджує його.)

-           Чи можна життя Остапа вважати героїчним?

(Так, адже він самовіддано боровся з ворогами і помер за вітчизну та віру. Це теж вибір життєвої позиції.)

-           Хто із синів Остапа виявився вірним справжньому ділу»? 

(Остап)

-           Яку головну ідею утверджує автор у своїй повісті?

( Головна ідея повісті – вірне служіння батьківщині, відданість їй до останку.)

4. Перегляд ілюстрацій.

5. Робота з епіграфами. 

ІV. Підведення підсумків уроку

1.Завершальне слово вчителя.

- Тож які почуття сповнюють ваші серця після  закінчення обговорення повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»?

 (Відраза до зрадництва, почуття гордості за справжніх героїв).

Так, учні, почуття гордості за справжніх героїв повинно бути у кожного з нас. І воно є у кожного з нас. На жаль, в Україні зараз проходить війна на сході, де гине багато наших героїв – справжніх патріотів. Вони, як і Остап, не шкодують свого життя заради визволення рідної  країни від ворога-окупанта.

Вони назавжди залишаться в наших серцях, у нашій пам’яті.

2.Оцінювання навчальних досягнень учнів 

V. Домашнє завдання (диференційоване).

1.       Підготувати переказ про подвиги Тараса Бульби.

2.       Дібрати цитати до характеристики Тараса Бульби.

3.       Скласти план характеристики Тараса Бульби.

ПРИТЧІ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Байка Езопа "Крук і Лисиця" 

Притча "Дурна черепаха"

Якось в одній далекій країні почалась повінь. Дощ падав так сильно і безперервно, що невдовзі всі поля були залиті водою. З кожним днем вода підносилась все вище і вище. 

Раптом почувся плач. Плакала найповільніша і найдурніша черепаха.

- Чому ти плачеш? - загегала гуска, що пролітала.

- Утоплюся! - заридала черепаха. - Тобі легко, ти маєш крила, можеш літати... А мої ноги такі короткі, що потрібно аж два місяці, щоб дійти до гір...

 - Ну,ну... - заспокоювала гуска. - Ось покличу свою сестру, і ми занесемо тебе на гору.

Коли прилетіли гуси, вода вже доходила черепасі до шиї. Вони опустилися, тримаючи в дзьобах вербову галузку. Черепаха схопилась за неї ротом і гуси підняли її догори.

Вони полетіли понад водою до гір, де вже зібралися всі інші черепахи, які були трохи мудріші і вирушили в дорогу, коли виявили, що вода починає прибувати. Черепахи були дуже щасливі, коли побачили, що гуси рятують їхню немудру товаришку, і почали голосно вигукувати, щоб прославити двох гусок й віддячитися їм:

- Слава! Слава! Заспіваймо спасителям "Слава!"

Але коли гуси були ще над водою, найповільніша і немудра черепаха з радости також закричала:

- Слава-а-а!

І... плюх у воду.

 

Дуже важливо вміти контролювати свій язик. Нерозумна черепаха заплатила за це власним життям...

   "А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину..." (Мт.15,18). 

          ( Бруно Ферреро "365 коротких історій для душі")

---------------------------------------------------------------------------------

                 

Данте Аліг'єрі "Божественна комедія"

                                         СПОКУСА

    Один пустельник був такий святий, що однією ногою вже, як мовлять, стояв у небі.

   Його печера була вибита в стіні високої, покритої зеленню гори, і в ній майже нічого не було. Пустельник збирав лісові ягоди, трави, а іноді до недільного обіду - трохи грибів.

   "Як же його спокусити?" - сушив собі голову Диявол.

   Він стежив за кожним кроком пустельника, уважно його вивчав - і все для того, щоб знайти в ньому хоч якусь ваду. Але нічого не знаходив. Ходив за ним назирці, лютував і проклинав. Врешті-решт вирішив, що мусить розпочати конкретну атаку.

   З'явився перед пустельником саме тоді, коли той підкріплювався куснем хліба, вмоченим у джерельній воді.

   "Привіт, - сказав Сатана. - Знаєш, хто я?"

   "Диявол", - спокійно відповів пустельник. 

   "Бог погодився, щоб я тебе спокушував. Мені дуже потрібно, щоб ти скоїв якийсь тяжкий гріх".

   "Говори далі, - промовив пустельник. - Я слухаю".

   "Вбий когось".

   "Ні, і мови не може бути".

   "Згріши з жінкою".

   "Це бридко і потворно. Я ніколи цього не зроблю. Забирайся геть, дияволе. Тобі навіть фантазії бракує".

   "Ну, то хоча б випий трохи вина. До того ж, це навіть і не гріх. Зроби мені щось приємне!"

   Пустельник зітхнув:"Ну, добре. Ковток вина - в цьому справді нема нічого поганого". Випив ковток, набрав повітря, тоді - ще один...

   "Ммм...чудове вино, - випив ще ковток. - Міцне!"

   Потім зареготав, упав навколішки і кинувся хлистати вино.

   Тим часом до нього прийшла дівчинка.

   "Добридень, святий чоловіче! - привіталася вона. - Я принесла тобі хліба і яблук".

   Очі пустельника налилися люттю, він схопив дівчинку за волосся і кинув на землю. Вона почала кричати. Її батько, працюючи в полі, почув плач і прибіг на допомогу. Побачивши батька, пустельник схопив каменюку і з силою пожбурив у нього.

   Минуло досить часу, поки пустельник прийшов до тями і побачив, що в ногах у нього лежить закривавлений чоловік.

   "Мені здається, що він мертвий", - переможно промовив Сатана. Потім зірвав квітку і поклав собі до уст.

   Пустельник, вражений, упав на коліна:"Господи Боже, що я наробив?"

   Відповів йому диявол:"Подумати тільки:з трьох гріхів ти вибрав найменший. Але тепер тобі доведеться чимало днів провести в можму товаристві".

   І, заклавши руки в кишені, пішов собі, посвистуючи. За кілька кроків, обернувся і промовив, немовби до давнього приятеля:

   "То що, йдеш зі мною, пустельнику?"

 

    Малих гріхів не існує...

                    (Бруно Ферреро "365 коротких історій для душі" 

-----------------------------------------------------------------------------------

 

                                    ОСТАННЄ МІСЦЕ

   Пекло було майже заповнене, однак перед його брамою очікувало ще багато грішників. Дияволу не залишалося жодного іншого виходу, як заблокувати двері. Він вийшов до кандидатів на вхід і промовив до них: "Залишилося тільки одне місце, і, ясна річ,його може зайняти тільки той з вас, хто був найбільшим грішником".

   Потім запитав: "Може, серед присутніх є професійний убивця, чи то кілер?"

   Не почувши ствердної відповіді, він був змушений розпочати іспит усіх грішників, які стояли в черзі.

   Погляд диявола зупинився на одному з них, якому дотепер якось вдавалося залишатися поза його увагою.

   "А ти що скоїв?" - запитав Диявол .

   "Нічого. Я порядний чоловік і опинився тут випадково".

  " Це неможливо. Ти мусив у чомусь провинитися".

   " Кажу правду, - заперечував схвильований чоловік, - я завжди старався бути якнайдалі від гріха. Я бачив, як одні кривдили інших, але сам не брав у цьому участи. Бачив дітей, які вмирали з голоду, яких продавали, а найслабших трактували як сміття. Я був свідком того, як люди робили свинства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив нічого. Ніколи."

   "Таки ніколи? - недовірливо перепитав Диявол. - Але справді бачив усе це на власні очі?"

   "Достеменно так".

   "І справді жодного разу нічого не зробив?" - повторив своє запитання Диявол.

   "Анічогісінько".

   Диявол вдоволено посміхнувся: "Заходь, приятелю! Останнє місце - твоє!"

   

Один святий, ідучи містом, побачив дівчинку в лахмітті; вона просила милостиню.

   "Господи, чому Ти таке допускаєш? Зроби щось, прошу Тебе", - звернувся до Бога святий.

   А ввечері в телевізійних новинах він дивився репортажі про те, як люди вбивають одне одного, бачив очі вмираючих дітей, їх виснажені голодом тіла.

   І знову заволав до Бога: " Господи, подивися, скільки лиха! Зроби щось!"

   Уночі святий почув голос Господа: "Я вже щось зробив: я створив тебе". 

                   ( Бруно Ферреро "365 коротких історій для душі")

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Конспекти уроків
1. "Його народила українська земля"(Гоголь і Україна) 
2. В. Шекспір. "Гамлет - вічний образ світової літератури. Відображення кризи ренесансних ідеалів у трагедії Вільяма Шекспіра.

3. Урок – КВК «Байка у світовій літературі» . 

4. Урок – інтерв'ю з письменником, видавцем, літературним критиком О. Генрі. Короткі відомості про письменника.

5.  Урок – рольова гра «На дні народження сера Артура Конан Дойля». Короткі відомості про письменника."

Тема. Його народила українська земля (Гоголь і Україна).

Мета. Дати відомості про життєвий і творчий шлях М.Гоголя; розкрити зв'язки російського письменника з Україною; показати вплив української культури та     фольклору на творчість письменника; дослідити історію створення повісті  «Тарас Бульба»; розвивати навички дослідницької роботи учнів, усне мовлення, уміння висловлювати власну думку; сприяти вихованню любові до рідного народу, його культури; формувати патріотичні почуття. 

Обладнання. Комп'ютер, виставка книг, відеоальбом, підручник.

Цілі уроку.

Учні повинні знати:

•     відомості про життя та творчість М.В.Гоголя;
•     роль української культури у формуванні таланту письменника;
•     історію створення повісті «Тарас Бульба»;
•     найвідоміші твори письменника.

Учні повинні вміти:

•     розповідати про зв'язки Гоголя з Україною та її культурою;
•     самостійно конструювати свої думки та орієнтуватися в інформаційному         просторі;
•     працювати з комп'ютером;
•     створювати веб - сторінку, власні публікації та презентації;
•     давати обґрунтовані відповіді на проблемні запитання;
•     підбирати матеріали для виступу та виголошувати його;


      Епіграф:                                                   Перед Гоголем слід благоговіти як перед людиною, обдарованою найглибшим розумом і найніжнішою любов'ю до людей.
                                                                                                                     Т.Г.Шевченко

                                                                    Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Вступне слово вчителя.

Де тільки не бували ми під час уроків літератури? Разом з Робіном Гудом побували в Шервудському лісі, вболівали за Айвенго на лицарському турнірі в Ашбі, блукали вуличками середньовічного Парижа з Ф.Війоном. Ми подорожуємо в  просторі і часі, не покидаючи класу, завдяки художнім творам. З них дізнаємося не тільки про історичні події, побут тієї чи іншої країни в певний час, а й про  духовний світ людей, їхні мрії, любов і ненависть. Чи потрібно це нам? Звісно, -   якщо ми хочемо стати освіченими людьми.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Предметом наших досліджень стане творчість російського письменника М.Гоголя, чий талант формувався під впливом української культури.

IV. Оголошення теми проекту, ключового та тематичних питань. Ключове питання:

Яку роль відіграла Україна та її історичне минуле у творчості М.Гоголя? Тематичні питання:
-     В яких умовах формувалася творча культура М.Гоголя?
-     Як і з якою метою використовується поняття «національний колорит» у творі М.Гоголя «Тарас Бульба»?
-     Чому у Гоголя виникло бажання писати про козаччину?
-     Яка роль Запорозьких козаків в історії української держави?
-     Чи можна, виходячи зі змісту твору, судити про ставлення Гоголя до України?
-     Чи можемо твір «Тарас Бульба» віднести до жанру «історична повість»?
-     На прикладі яких образів повісті «Тарас Бульба» розкривається проблема  відданості батьківщині?

V. Організація роботи груп.

 Група «Біографи»

Завдання:

Підготувати повідомлення про життєвий шлях М.Гоголя, зв'язки з Україною, про роль України у творчості письменника. Створити та продемонструвати мультимедійні слайди із зображеннями, пов'язаними із життям і творчістю Гоголя.

Група «Історики»

Завдання:

З яким періодом в історії України пов'язана повість «Тарас Бульба» ? Що відомо про цей період?
Порівняйте відомості про козацьку добу, отримані на уроках історії України, із  подіями цього періоду у творі «Тарас Бульба». Укладіть схему історичних джерел, з якими був обізнаний і які художньо інтерпретував письменник.

Група «Літературознавці»

Завдання:

Пояснити значення літературознавчих термінів «повість», «історична повість»,  «національний колорит».
З'ясувати головні ознаки історичної повісті.
Дослідити історію написання твору «Тарас Бульба».
Пригадати вивчені на уроках української літератури фольклорні твори, присвячені темі козацтва. Чи є спільні риси в зображенні козацтва в повісті Гоголя та   фольклорних творах? Презентувати героїв повісті «Тарас Бульба».

Група «Інтелектуали»

Завдання:

Скласти кросворд «Національний колорит у творах Гоголя». Підготувати запитання до вікторини за творчістю Гоголя.

Група «Журналісти»

Завдання:

Створити публікацію, відтворивши думки читачів з Росії та України про те, чи маємо ми право вважати Гоголя українським письменником, який писав російською мовою.

VI. Основна частина уроку

Повідомлення керівника кожної групи про виконану роботу.

VII. Підведення підсумків уроку.

VIII. Коментоване домашнє завдання

Переказати ключові епізоди повісті «Тарас Бульба», які розкривають кращі риси запорозьких козаків; підібрати цитатний матеріал для характеристики героїв твору; намалювати ілюстрації до твору.

                                                 

Тема: Гамлет – вічний образ світової літератури. Відображення кризи ренесансних ідеалів у трагедії Вільяма Шекспіра.

Мета: узагальнити та поглибити учнівське смислорозуміння трагедії В.Шекспіра "Гамлет".

З'ясувати, якою постає у трагедії модель світу до­би Пізнього Ренесансу і яким чином у творі відбилася криза ідеалів Відродження.Поглибити учнівське розуміння трагедії "Гамлет" як драматичної психологічної енциклопедії шекспірівської доби.Поглибити розуміння образу головного героя твору принца Гамлета, зробити висновки щодо виконання йо­го місії, з'ясувати, ким він виходить у боротьбі зі злом і з самим собою — переможцем чи переможеним.З'ясувати учнівське розуміння віднесення образу Гамлета до "вічних образів" літератури.Поглибити та узагальнити знання учнів з теорії літератури щодо особливостей жанру трагедії та його новаторського розвитку у творчості Шекспіра.З'ясувати рівень культурного резонансу трагедії B.Шекспіра у різних видах мистецтва та використання мотивів, сюжетів, образів інших творів Шекспіра у музиці, літературі, живописі, кінематографі тощо.Сприяти вихованню в учнів свідомого критичного ставлення до життя, виробленню активної життєвої по­зиції та адекватного авторського задуму сприйняття художнього тексту.Обладнання: мультимедійні презентації щодо використання шекспірівських сюжетів, мотивів, об­разів у різних видах мистецтва. Портретна галерея Гамлета (у живописних образах різних художників (Г.Філіповського, С.Бродського, В.Фаворського, М.Кузьмина, О.Бардслей, Е.Делакруа, Б.Дехтярьова,C.Бродського, Врубеля та інших на вибір учителя) Портрет Пікколо Макіавеллі роботи С.ді Тіто.

Епіграфи: Шекспір охоплює життя людини зокре­ма і суспільство в цілому 

                                                                Р.Шатобріан, французький письменник... у "Гамлеті" людство бачить свої різні обличчя...                                                                       Г.Гейне, німецький мислитель і поет"'Після темряви сподіваюсь на світло!"                                                                        М. де Сервантес. "Дон Кіхот"

                

                                                               Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Головне завдання цього уроку — підбити підсумок вивчення трагедії В.Шекспіра "Гамлет", поглибити й узагальнити рівень смислорозуміння твору, з'ясувати — ким же вийшов Гамлет у боротьбі зі злом, переможе­ним чи переможцем, висловити своє особисте розуміння моделі світу і людини, представленої В.Шекспіром у трагедії, розуміння відображення у творі кризи ренесансних ідеалів.Як результат цих підсумкових досліджень маємо з’ясувати, чому образ Гамлета належить до "вічних об­разів" світової літератури, чому трагедія "Гамлет" не втрачає актуальності й сьогодні, яке її культурно- літературне відлуння.  

III. Актуалізація опорних знань на основі синте­тичних узагальнень за тестом трагедії Шекспіра "Гамлет" та аналітичних досліджень попередніх уроків

Узагальнююча бесіда з елементами дискусії.

-— На попередніх уроках ми здійснили аналітичні розвідки за сюжетом трагедії "Гамлет" та за системою образів: Доведіть, що система образів трагедії "Гам­лет" є основою художньої моделі світу, представленої Шекспіром у творі.        *          .—Що чи хто є головним предметом досліджень Шекспіра ?( Це людина доби Пізнього Ренесансу.)—Якою постає у трагедії людина? Доведіть, що во­на має "сто облич". Якого принципу зображення людини у п'єсі дотримується Шекспір? Чому? (Це глибоке й всебічне дослідження психології людини, її внутрішньо­го світу, станів, настроїв, вчинків.  Шекспір вивчає люди­ну у взаємодії з іншими людьми. Найбільше автора ціка­вить, що складає сутність кожного, як він взаємодіє з іншими і з самим собою. І автор приходить до висновку, що людина втратила гармонію і зі світом, і з собою, опинилась у ситуації розколу: Боріння духу відбувається на межі ідеалу (мрії) та реальності.)—Доведіть на прикладах, що трагедію "Гамлет"можна вважати енциклопедією людських характерів іпочуттів.                            Уточніть, як Гамлет сприймає оточуючий світ? Чому? Як оточуючий світ сприймає Гамлета? Чому? -У чому, на ваш погляд, полягає Життєва трагедія Гамлета як мислячоїлюдини, вихованої на ідеалах гуманізму.     —Пригадайте основні прогресивні ідеали доби Відродження. Доведіть, що у трагедії В.Шекспіра "Гам­лет" зображений крах високих ідеалів гуманізму і добра.—Які провідні мотиви трагедії "Гамлет" допомага­ють впевнитися у руйнації позицій людини в світі та пе­ретворення її на іграшку в руках зла? Які з них поєдну­ють особисті й загальнолюдські драми? Наведіть аргументи.(Мотив (від фр. Motif — мелодія, наспів)  — це мінімальний значущий компонент оповіді, най­простіша складова сюжету, неподільна смислова оди­ниця. Мотиви рухають вчинками героїв, збуджують їх переживання, роздуми, динамізують внутрішній світ персонажа. Мотив — це вияв теми, нерідко вони пере­хрещуються. Часто мотиви бувають сталими, тобто повторюються упродовж твору. 

к Гамлета з Лаертом закінчується їхньою загибеллю.Підслуховування Полонія обертається для нього смертю.Топиться Офелія, зламана горем, не здатна чи­нити опір злу. (Смерть Офєлії — головне звину­вачення Шекспіра. Але чому?) Розенкранц і Гільденстерн страчені через підроблений Гамлетом лист. Випиває отруєне вино королева Гертруда. Король Клавдій стає жертвою власного підступу. Батько Гамлета у чесному поєдинку вбиває короля Фортінбраса.23 роки тому своєю смертю вмер блазень Йорік.

IV. Визначення теми уроку учнями. Висновки й

узагальнення .

— Зробіть висновок, ким варто вважати Гамлета — переможеним чи переможцем? Аргументуйте свою точку зору.—Як ви думаєте, чому автор не закінчує дію трагедії смертю головного героя? Який сенс появи Фортінбраса та англійських послів з почтом? Як ви вва­жаєте, чи в змозі Фортінбрас оцінити масштаби трагедії, що відбулися в Ельсінорі? Поміркуйте над словами літе­ратурознавця О.Ніколенко, яка вважає, що "що б не казав про Гамлета Гораціо, Фортінбрасові ніколи не зрозуміти, що тут відбулося насправді. Зовнішня дія п'єси поглинає внутрішню. А внутрішня дія припинилася зі смертю Гамлета. І ніхто не дізнається про таємницю духов­ного життя людини. Гамлет забрав свою таємницю в могилу".Підтвердіть справедливість вис­новків науковця, спираючись на резуль­тати дослідження основних конфліктів твору та образу головного героя.—Доведіть, що образ Гамлета спов­нений й глибокого підтекстового смислу.—(З теорії літератури: підтекст — скритий, неявний смисл висловлювання, художньої оповіді, дра­матичної репліки; другий план сценічної ролі, що виявляє себе побічним чином. Підтекст дозволяє побачити ті смислові мотивації, що тільки мались на увазі, але не виявлені безпосередньо, завдяки яким пояснюються зв'язок між окремими елементами тексту, які до цього здава­лися випадковими і непоєднаними; в кінцевому рахунку текст, після усвідом­лення наявних у ньому підтекстів, пере­стає бути для нас більш зв'язаним і осмисленим. (Б.Гаспаров)—Найбільше підтекстом сповнені монологи та внутрішні діалоги Гамлета. З'ясуйте їх роль у розкритті глибини тра­гедії головного героя.—Доведіть, що замок Ельсінор є мікромоделлю світового Зла. Наскільки справедливим є вислів Р.Шатобріана, взятий за епіграф до даного уроку {"Шекспір охоплює життя людини зокрема і суспільство в цілому")—Попрацюйте 3—5 хвилин в парах і спробуйте представити узагальнюючу промову на 1 — 1,5 хвилини на тему "Герой Шекспіра — жертва обставин чи господар своєї долі?"(Можливий варіант такої промови- узагальнення:Герой Шекспіра — не жертва обста­вин, він сам створює ці обставини й сам вирішує свою долю. У трагедіях Шекспіра герої взагалі гинуть не через фатальні помилки, а в силу своїх до­стоїнств, благородства натури, сили ха­рактеру, гинуть у протистоянні зі світом ницості,, корисливості, посередності й жорстокості, а відтак, гинуть непереможеними. Це є очевидним і сто­совно Гамлета. Але чому він вагається і відкладає помсту?Ось вже не одне сторіччя читачі і глядачі, літерату­рознавці й театральні критики пропонують свої рішен­ня запитань, поставлених Шекспіром у Гамлеті", вису­вають свої гіпотези, інтерпретації. Так завжди буває з визначними творами мистецтва, які не підлягають од­нозначному тлумаченню. Не виключено, наприклад., що Гамлет, опановуючи реальне життя, приходить до страшного висновку: людина — "квінтесенція праху", зібрання вад і гріхів, "кентавр", напівбог-напівлюдина. А тому, у світі панує зло і цьому злу потрібно "здійснити опір", що дуже непросто.Не за себе вирішує боротись Гамлет, не тільки про помсту за батька його роздуми, а про битву зі злом усього світу. "Звихнувся час", і Гамлет покликаний "на­правити його". Та чи має він на це право? Адже зло жи­ве у ньому самому: "Сам я більш-менш чесний, та й то міг би закинути собі дещо таке, що краще було б моїй мамі й не родити мене на світ. Я дуже пихатий, мсти­вий, честолюбний. До моїх послуг стільки гріхів, що я не можу ні охопити їх думкою, ні змалювати в уяві, ні знайти час на те, щоб їх здійснити. По що таким, як я, плазувати межи небом і землею? Ми всі затяті прой­дисвіти..," Як же тоді викорінити зло? Як же тоді допо­могти людині, щоб у ній перемогло людське начало? Ось чому Гамлет зволікає, мучиться страшною мукою, задаючи фатальне питання "Чи бути, чи не бути?"У вирішенні цього питання і постає трагедія Гамлета — трагедія розуму і душі, що прийшли у цей світ занад­то рано й виразно побачили його недосконалість. Звідси й скорбота Гамлета, який усвідомив, що у бо­ротьбі зі злом єдиним можливим засобом є те ж саме зло, застосування якого викривляє та спотворює бла­городну мету. У ньому все кипить, зазнає потрясіння, розколюється; він дійсно близький до божевілля, адже для нього неможливо пережити торжество зла. І Гам­лет нарешті приймає рішення. Тепер він діє рішуче й швидко (сцени на кораблі, в опочивальні матері).Взявши на себе особисту відповідальність за зло, що торжествує у світі, за усі недосконалості і страж­дання людей на землі, поклавши на свої плечі хрест цієї непосильної ноші, гостро відчуваючи свою са­мотність і усвідомлюючи своє безсилля, Гамлет все ж кидається у бій і гине як борець-одинак, заповідаючи нам взірець поведінки людини, яка бореться зі злом, і розуміння того, якою відважною має бути її думка, яки­ми світлими мають бути прагнення, і совість, і душа у боротьбі за людські ідеали.— Поміркуйте, чому образ Гамлета ввійшов до га­лереї "вічних образів" світової літератури?(Трагедія Шекспіра ставить вічні питання: про су­перечливість ідеалу й дії, про мету й засоби її дося­гнення, про роль особистості в історії й, нарешті, про сенс буття. Велич шекспірівського оптимізму полягає у тому, що вихід із, здавалося б, невирішуваного про­тиріччя все ж є. Вмираючи, Гамлет заповідає своєму другу Гораціо: "Ще подиши на цім жорстокім світі й про мене розкажи!" Надзвичайно важливий для нас момент: навіть вмираючи, Гамлет не втрачає віри у силу правди. Якщо правда жива, то знайдуться й ті, кому вона потрібна, хто прагне її, хто буде готовий в ім'я людини стати до смертельного поєдинку за справедливість і гармонію. В цьому і поля­гає вічний сенс образу Гамлета.)—Ще раз спробуйте поміркувати над останніми словами Гамлета. (Герой Шекспіра не встигає сказати всього, що хотів би перед смертю: "Ах, если б только время я имел, — но смерть — тупой конвойный не лю­бит, чтоб медлили, — я столько бы сказал..."Кому? Хто є адресатами останніх слів Гамлета? "Немым зрителям финала", тобто глядачам, чита­чам, нам з вами. Й ось останнє "столько бы сказал..." збуджує нашу уяву, надаючи нам можливість напо­внювати зміст п'єси все новими й новими смислами. У цьому саме й криється одна із причин великої кількості досить суперечливих інтерпретацій образу Гамлета.)— З ким з героїв, вивчених у 8 класі творів, ви ба­чите спорідненість душі Гамлета? (Найчастіше Гамлета співставляють з героєм Сервантеса Дон Кіхотом. "Після темряви сподіваюсь на світло!" — Цей девіз Дон Кіхота, викарбуваний на його щиті, по праву міг би ста­ти девізом Ґамлета.)—Поміркуйте над сенсом цих слів: "Після темряви сподіваюсь на світло'" У чому ви бачите їхнє загально­людське значення? Як ви думаєте, чому вони взяті за один з епіграфів саме до цього уроку?— Як ви вважаєте, що дало право Генріху Гейне сказати про трагедію В.Шекспіра, що "у Гамлеті" люд­ство бачить свої різні обличчя..."? У чому, по-вашому, актуальність п'єси Шекспіра сьогодні? Які перестороги великого драматурга є важливими, на ваш погляд, для наших сучасників?

                               Дослідження культурного резонансу трагедії

                                              В.Шекспіра "Гамлет"

— Розпочнемо це дослідження з відвідування "картинної мінігалереї". На мультимедійну дошку (чи за її відсутності у вигляді ксерокопій живописних витворів) проектуються зображення Гамлета різними ху­дожниками (від 3 до 5). Це можуть бути образотворчі варіанти Гамлета, представлені Е.Делакруа, М.Врубе­лем, С.Бродським, Б.Дехтярьовим, В.Фаворським або інші за вибором учителя. Доречно до портретів Гамле­та додати портрет італійського мислителя доби Відро­дження Нікколо Макіавеллі роботи С.ді Тіто.

Завдання:

— Погляньте на живописні зображення Гамлета. Який Гамлет найбільше привернув вашу увагу? Чим? Наскільки близьким видався вам цей образ до тексту трагедії, до вашого розуміння сутності персонажа? Яке зображення вам не сподобалось? Чому? (Буває досить часто, що учні звертають увагу саме на портрет Макіавеллі, приймаючи його за шекспірівського Гамле­та. Тоді вчитель може запропонувати учням висловлю­вання українського політика першої половини XX століття, борця за незалежність України Дмитра Дон­цова, який так писав про Макіавеллі, "великого патріота уярмленої і розшарпуваної Італії": "Я бачив його статую у Флоренції і зупинився перед нею, мов укопаний . Ніби й нічого надзвичайного, а в цілій його фігурі — чоло, плечі — розіллята несамовита впертість думки, над якою вчувалося — безсилий був сам час". (Серед королів та принців XVI століття вельми по­пулярним був спеціальний посібник для державних діячів — книга Державець" італійського письменника, політика, засновника наукової політології Нікколо Макіавеллі (1469—1527), де, зокрема, зазначалося, що "Державець повинен опанувати свою душу, оволодіти її можливостями, цнотами, вадами й грати на самому собі, як на клапанах флейти".) Чи можна цю характери­стику людини і політика XVI століття віднести також і до шекспірівського Гамлета? Відповідь обґрунтуйте.

Повідомлення учнів, що працювали за випере­джаючим завданням над презентацією про літе­ратурно-культурне відлуння трагедії Шекспіра "Гамлет"

 (Оптимальний варіант, коли представ­ляється у вигляді мультимедійної презентації з демон­страцією живописних образів, музичних фрагментів, фрагментів кіноверсій та театральних постанов, літе­ратурних творів (їх фрагментів або видань). Це учнівське дослідження може бути розгорнутим у позакласний захід "Культурне відлуння трагедії В. Шекспіра "Гамлет". Ми подаємо таблицю інформації про твори різних видів мистецтв, які виникли під впливом Шекспірівського "Гамлета" та деякі коментарі до них.

Мотиви, теми, образи "Гамлета" В.Шекспіра у літературі

Борис Пастернак "Гамлет"Олександр Блок "Гамлет"(1914)Марина Цветаева Володимир Висоцький "Мій Гамлет" Леся Українка То Ье ог поГіо Ье?" (1896) "Хотіла б я уплисти за водою" (1900)Максим Рильський "Як Гамлет..."Микола Бажан "Смерть ) Гамлета"Борис Олійник  «Двадцятий вік і Гамлет" Леонід Первомайський "Гамлет"Ніна Костенко "Бути чи не бути?"Дмитро Самойлов "Виправдання Гамлета" Джон Апдайк "Гертруда і Клавдій" Лесь Подерев'янський "Гамлет"', або Синдром (українського кацапізму" 
Європі Шекспіра відкрив Вольтер у 30-ті роки XVIII ст.., вражений його генієм і особливостями сценічних умовностей. На почат­ку 70-х років XVIII ст. творчістю Шекспіра захоплювався у Німеч­чині великий Гете. Особливого впливу зазнали від Шекспіра романтики XIX століття Г.Гейне, О.Пушкін, М.Лєрмонтов. Кожна наступна культурно-істо­рична доба додавала свої оцінки могутнього генію Шекспіра, універсальності і "вічності" об­разів, створених ним. Б українській літературі най­більше зазнали на собі впливу шекспірівських традицій, мотивів і образів такі гіганти української культури як Т.Шевченко, брати Тобілевичі, І.Франко, Л.Українка. Кращі переклади "Гамлета" В.Шекспіра українською мовою належать Григорію Кочуру та Леонідові Гребінці. Кращим російськомовним перекладом вважають доробок Бориса Пастернака.
(Може бути проведена аналітична хвилинка за фрагментом вірша О.Блока "Г'амлет" або віршем Б.Пастернака "Гамлет")Я — Гамлет.Холодеет кровь,Когда плетет коварство сети,И в сердце первая любовьЖива — к единственной на свете.Тебя, Офелию мою,Увёл далеко жизни холод, И гибнет, принц, в родном краю,Клинком отравленным заколот.                                                                   (О.Блок)

Гамлет

Гул затих.Я вышел на подмостки. Прислонясь к дверному косяку,Я ловлю в далеком отголоске, Что случиться на моем веку.На меня наставлен сумрак ночи Тысячью биноклей на оси.Если только можно, Авва Отче,Чашу эту мимо пронеси.
Я люблю твой замысел упрямыйИ играть согласен эту роль.Но сейчас идет другая драма,И на этот раз меня уволь.Но продуман распорядок действий,И неотвратим конец пути,Я один, все тонет в фарисействе.Жизнь прожить — не поле перейти.                                                                    (Б.Пастернак)

                     Мотиви, теми, брази "Гамлета" В.Шекспіра

                                        в інших видах мистецтва

                                                      Живопис

Ілюстрації до трагедії В.Шекспіра "Гамлет" художниківПФіліповського, С.Бродського, В.Фаворського, Б.Дехтярьова,М.Кузьмина та інших митців образотворчого мистецтва.Гравюра XVIII ст. "Привид батька Гамлета".Джон Еверетт Міллет. Картина "Офелія" (1852).Ежен Делакруа, Картина "Гамлет і Гораціо на кладовищі".(1839)Михайло Врубель, Картина "Гамлет і Офелія" (1888)

                                                         Музика

А.Тома — опера "Гамлет" (вистава 1868 року). П.І.Чайковський — увертюра-фантазія "Гамлет" (1888)Д.Шостакович — сюїта "Гамлет" (1932)

                                                        Театр і кіно

Першим виконавцем ролі Гамлета був видатний англійський трагік Річард Бербедж, син видатного режисера і господаря "Театру" Джеймса Бербеджа, один із основних пайщиків теа­тра "Глобус".У 1948 році був створений один із кращих кінофільмів "Гамлет" (режисер і виконавець головної ролі сер Лоуренс Олів'є. У 1964 році російським режисером Григорієм Козинцевим було знято кінострічку Гамлет" з Інокентієм Смоктуновським у головній ролі.У 1990 році видатним режисером Франко Дзефіреллі було знято фільм "Гамлет, який став легендою". Головну роль виконав Мел Гібсон.У 1996 році у Голлівуді була здійснена ще одна екранізація "Гамлета" з Кеннетом Брана у головній ролі Гамлета і ролі ре­жисера.

Прослуховування і перегляд фрагмента спек­таклю "Гамлет" театру на Таганці(режисер Юрій Любимов, виконавець ролі Гамлета — актор, поет- бард Володимир Висоцький. Володимир Висоцький читає монолог "Чи бути чи не бути..." (у перекладі Бориса Пастернака).

— Чим вас здивував такий варіант Гамлета? Що хотів, на вашу думку, підкреслити в образі Гамлета актор Володимир Висоцький?(На Шекспірівському фестивалі у Белграді Воло­димир Висоцький був визнаний кращим Гамлетом усіх часів і народів. Можливо, саме в акторській версії Висоцького найбільше і втілено сутність "вічного образу" світової літератури. Висоцький яскраво довів, що декорації і костюм не мають визначальної ролі. Внутрішній світ героя Шекспіра здатен проявити себе через голос душі талановитого актора.

VI. Інформація про культурне відлуння творчості Шекспіра  у                     різних     видах мистецтв

                                                  Музика

Д. Россіні — опера ' 'Отелло "(1816).

Г.Берліоз — увертюра до "Короля Ліра"(1831).

Д.Верді — опери "Макбет" (1848) та "Фальстаф"(1893).

Г.Берліоз  опера "Беатріче і Бенедикт" (вистава1862 року)

О. Ніколаї —опера "Віндзорські бешкетниці" (1849).

М. Балакірєв — музика до "Короля Ліра " (1861).  
  Т.Хренніков — музика до вистави "Багато галасу даремно" (1986), 

С.Погодін — опера "Король Лір"(1955). 

В.Шебапін — опера "Приборкання непокірної" (1957)

 О.Мачаваріані — балет "Отелло" (1957). 

Музику до творів В. Шекспіра писали М. Римський- Корсаков, О.Аляб'єв, Г.Майборода, Ф.Мендельсон- Бартольді

                                                  Живопис

Ф.М.Браун — "Лір і Корделія" (1849).

 Пуркинє — "Марш героїв Шекспіра" (1864) (Варто показати учням репродукцію цієї картини. Ціка­вий задум художника — зібрати якомога більше героїв Шекспіра в одному полотні.)

Р.Кент - ілюстрації(1934-1936).

А.Гончаров — ілюстрації до "Макбета" (1968).

A.Гончаров           — ілюстрації до "Отелло" (1968).

B.Фаворський     — ілюстрації до "Короля Ліра" (1968), 

Фюслі — картина на сюжет "Сну літньої ночі":  королева фей Титанія обіймає Основу, якого чарівний дух-бешкетник Пан — нагородив головою осла.

Кінематограф (більшість комедій, трагедій і хронік Шекспіра екранізовано на різних кіностудіях світу).

VII.     Підсумки уроку. Аргументація і виставлення оцінок

VIII.    Домашнє завдання:

Написати міні-есе "Які риси Гамлета я хотів би ма­ти і чому?"

Підготуватись до уроку розвитку зв'язного мовлен­ня: прочитати літературознавчу статтю Олександра Анкіста "Діалектика Гамлета", розширити план статті авторського варіанту.

Додаток №1

Геніальний виконавець шекспірівських ролей Лоурене Олів'є (1907-1889

Англійський актор і режисер Лоуренс Олів'є ввійшов в історію театру видатними інтерпретаціями шекспірівських образів. Дебютувавши у віці 15-ти років у ролі Катаріни ("Приборкання не­покірливої"), юний актор усвідомив своє покликання. Лоуренс Олів'є закінчив Центральну школу декла­мацій та драматичного мистецтва і в 1926 році вступив до трупи Бірмінгемського репертуарного теат­ру, де виконував другорядні ролі.

Вже до 30-ти років Олів'є — провідний виконавець шекспірівських ролей у театрі "Олд Вік". У 1935 році у постановці знаменитого Джона Гілвуда "Ромео і Джульетта" він перемінно з самим Гілвудом грав Ромео та Меркуціо. Більшість з шекспірівських об­разів Олів'є було успішно перенесено на кіноекран. Престижні премії та всесвітню  славу принесли йому фільми "Генріх V", "Гамлет" і "Річард ІІІ", у яких він виступив у ролі режисе­ра та виконавця головних ролей. Лоу­ренес Олів'є впродовж десяти років був керівником Національного театру однієї з головних драматичних сцен Великобританії.  У 1947 році його бу­ло введено в рицарський стан, а у1970 році він отри­мав пожиттєве перство. Помер видатний англійський актор сер Лоуренс Олів'є у 1989 році у віці 82-х років.

Додаток №2

Подорож геніальних творінь Вільяма Шекспіра у вічність

Творчість Вільяма Шекспіра не тільки в одну мить перевернула історію театру, але в наступні культурно- історичні епохи здійснила вплив такої потужності, що у різних видах мистецтв були створені мистецькі шедев­ри видатними композиторами, письменниками, ху­дожниками, режисерами, акторами. Твори великого драматурга за тиражами ведуть суперництво з найпопулярнішою у світі книгою — Біблією. Геній словесного мистецтва надзвичайно збагатив англійську мову, увівши в обіг нові ідіоми. Театр "Глобус" у певному сенсі став прообразом сучасних гігантів кіноіндустрії. 

                                              Всесвітня слава

Про роль Шекспіра у світовій культурі можна роби­ти висновки вже з того, що сьогодні в історії театру прийнято говорити про два періоди  — дошекспірівський і післяшекспірівський. Геніальний драматург змінив уявлення публіки про театр. Велич­ний стиль, захоплюючий сюжет, тісний зв'язок із су­часністю, ефектна видовищність хвилювали і приваб­лювали театральних глядачів найрізноманітніших суспільних верств. Ще за життя Шекспіра його слава почала розповсюджуватися за межі Англії.

Знаменитий французький філософ-просвітник Вольтер, що прожив в Англії з 1726 по 1729 рік, повер­нувшись на батьківщину, познайомив співвітчизників з творчістю Шекспіра. В Італії, де відбувається дія бага­тьох шекспірівських п'єс, у 1756 році відбулася прем'єра драми "Юлій Цезар". У Японії до п'єс Шекспіра звернувся, адаптувавши їх на свій манер, те­атр кабукі. Першим твором, який був представлений японській публіці, став "Венеціанський купець", по­ставлений у 1885 році.

З часом слава і популярність Шекспіра лише зрос­тали, безсмертні драми набувають сучасного звучання і викликають до життя твори інших, невідомих Шекспірові, жанрів — балети, кінофільми, мюзикли.

Крізь століття, до невідомих народів та говірок

Піонери театру шекспірівської доби заклали підва­лини сучасної індустрії розваг. Творча і комерційна діяльність Шекспіра сприяла розвитку нових театраль­них професій. У сучасних постановках, поряд з тра­диційними акторами, режисерами і драматургами, беруть участь театральні художники, декоратори, гри­мери, звукорежисери, не кажучи вже про менеджерів та продавців. Біля джерел багатьох театральних про­фесій стояв Вільям Шекспір, що був не тільки геніаль­ним драматургом і провідним актором, а й успішним менеджером, продюсером, а згодом і співвласником театру "Глобус".

Так, шекспірівський театр, що зародився на­прикінці XVI століття, у наші дні трансформувався в од­ну із сфер сучасного шоу-бізнесу.

                                    Біблія романтиків

За доби класицизму XVII—XVІІІ  століть, що схиля­лася перед античними канонічними взірцями, творчість Шекспіра виявилась неактуальною і забутою, істинний ренесанс шекспірівського спадку настав на­прикінці XVIII століття з початком нової культурної доби - романтизму. Драматичні твори Шекспіра, його ге­рої, яких роздирали протиріччя, цілком відповідали ідеалам романтиків, спрямованим у безкінечні глибини людського духу.

У другій половині XVIII століття у німецькій літера­турі склалась течія під назвою "Буря і натиск", яка культивувала стихійне почуття на про­тивагу раціональному, яке втілювалося просвітителя­ми Гете і Шиллер, що належали до цього напрямку, у своїх ранніх творах спиралися на твори Шекспіра.

Шекспірівські образи надихали не тільки літера­торів, а й музикантів романтичного складу. Так, німецький композитор Фелікс Мендельсон-Бартольді написав увертюру до комедії "Сон літньої ночі".

П'єси Шекспіра відзначаються надзвичайно бага­тою і образною мовою. Незважаючи на те, що поет не отримав університетської освіти, він володів даром за­чаровувати читачів магією свого вірша. За даними дослідників, словниковий запас Шекспіра не має собі рівних у англійській літературі.

                                   Феномен Шекспіра

На батьківщині драматурга у Стретфорді  знахо­диться Королівський шекспірівський театр. Багато ак­торів пройшовши школу шекспірівських постановок, згодом набували широкої популярності. Так, сер Ентоні Хопкінс грав шекспірівський репертуар у національному театрі Лоуренса Олів'є. Інший популяр­ний актор, Мел Гібсон, вихований на шекспірівських п'єсах, знявся у Франко Дзефіреллі у ролі Гамлета. На шекспірівських ролях розквітнув і талант сера Алена Гінесса, відомого світовому глядачу за "Зоряними війнами".

Шекспірівські герої, вирвавшись за межі літерату­ри, проникли у найрізноманітніші сфери сучасного життя. Так, декілька супутників Урана названі іменами персонажів шекспірівських п'єс — Міранди та Аріеля, Оберона і Титанії. Геймерам, безумовно, відома комп'ютерна стратегія під назвою "Отелло". У США планується створення парку розваг "Світ Шекспіра", де глядачі зможуть зануритись в атмосферу єлизаветинської доби та улюблених п'єс.

Рядками у трагедії "Юлій Цезар" Вільям Шекспір передбачив подальшу долю своїх безсмертних творінь:

"Сквозь века

К неведомым народам и наречьям

Театры эту сцену донесут".

                                                          (Переклад Б.Пастернака)

                                                                       

Урок - КВК

«Байка у світовій літературі»
 6 клас

Тема. Байка у світовій літературі.

Мета. Підсумувати вивчену тему; перевірити знання учнів з теми; формувати вміння і навички дослідницької діяльності; розвивати фантазію, творчу уяву, театральні та мистецькі якості; виховувати любов до літератури, толерантне ставлення до однокласників. 
Тип уроку: інтелектуальна гра КВК.

Обладнання: картки із завданнями до конкурсів, малюнки учнів, виставка книжок на тему «Видатні байкарі».

                                                                    Байка вчить як на світі жить.

                                                                                                           Прислів'я

                                                  
                                                         Хід уроку

I.       Організація класу до уроку.

II.      Повідомлення теми і мети уроку.

III.     Мотивація навчальної діяльності учнів.

Байка як літературний жанр існує дуже давно, але завжди залишається «молодою» . Нас досі хвилюють питання, що виникли ще в Езопа та інших відомих байкарів: що переможе - добро чи зло, справедливість чи несправедливість, сила чи розум, правда чи кривда.

Обговорити ці питання, повторити матеріал за темою «Байка» ми зможемо сьогодні у формі інтелектуальної гри .

IV.     Проведення конкурсів.

 Конкурс 1. «Презентація команд»

Оголошення назви, девізу команд, емблема. Максимальна кількість балів - 3. Грають команди:

«Езопові діти» (девіз: «Надмірні хитрощі бувають нам на шкоду...») та «Байкарі XXI століття» (девіз: «Здається байка просто бреше,А справді - мудру правду чеше». (Л.Глібов)).

Конкурс 2. «Театральний»

Кожна команда заздалегідь підготувала інсценізацію улюбленої байки.Потрібно артистично її продемонструвати. Максимальна кількість балів -5.

Конкурс 3. «Найкращий читець байки».

Максимальна кількість балів - 6. До цього конкурсу учні заздалегідь отримали завдання вивчити по 2-3 байки додатково, крім передбачених програмою. Кожна команда представляє по 5 читців.

Конкурс 4. «Загадки»

Завдання: відгадати загадки, головними героями яких, як і в байках, є звірі. І.Стукаю - голова болить, А не стукаю - голодний! (Дятел).

2.У    безлюдній тайзі 
Казанок кипить. (Мурашник).

3.Під великим каменем

Багато камінчиків співає. (Квочка і курчата)

4.Потягну   за мотузку - Встане гора. (Верблюд)

5 У воді жива. На суші мертва. (Риба)

6.Вік  свій ходить з клунками.

Та ще й сідають на нього з мішками. (Верблюд)

7.Наче  птиця, крила має, Все літає та співає:

«Я медок вам все ношу. Не чіпляйся, бо вкушу!» (Бджола)

8.Грізний   погляд, буйна грива, Дужий, спритний, гордівливий, Заричить - усяк змовкає.

Бо він цар, це кожен знає. (Лев)

9.Сірий,      та не вовк, Довговухий, та не заєць,

З копитами, та не кінь. (Осел)

10.Щоб  не згинути в біді. Держить ножиці в воді. (Рак)

11.Сам вечірньої години 
Заховався в кущ калини 
Та на дудочку одну

Грає пісню чарівну. (Соловей)

12.Упіймав Віталик рибку 
Але витягнути - мука! Бо сердита і велика

На гачок зловилась... (Щука).

Конкурс 5. «Інтелектуальний поєдинок»

Відповісти на максимальну кількість із 10 запитань. Першою відповідає команда, що швидше подасть сигнал до відповіді. Переможцем стає команда, яка дасть найбільше правильних відповідей. За кожну правильну відповідь-1 бал.

•   Першим легендарним байкарем був... (Езоп)

•   Алегорія - це... (приховане зображення людини в образах звірів, предметів, явищ)

•   Що в байці «Крук і Лисиця» виманила хитрунка? (Сир)

•   Найвідомішим російським байкарем є... (і. А. Крилов).

•   Як називаються сюжети, що переходять від одного байкаря до іншого (Мандрівні).

•   3 яких частин складається байка? (Розповідь і мораль)

•   Хто з байкарів був рабом? (Езоп)

•   Найвідоміший український байкар... (Л. Глібов)

•   Найвідоміший французький байкар... (Жан де Лафонтен).

• 3 якої байки слова: «Мене тоді ще й на світі не було»? (Езоп «Вовк і Ягня»).

Реклама на хвилі КВК

Учень.Пропонуємо вашій увазі новий пральний порошок «Байка»! «Байка» - це чудовий порошок, який прочистить вашу голову від невихованості. Порошок цей безцінний. Скажу вам по секрету: потрібно лише кілька хвилин почитати. Його склад:стислість, «езопова мова»,повчальність, алегорія. Заявки на придбання подавати за адресою: «Долинська школа, 6 клас» або «Бібліотека». Поспішайте!

Конкурс 6. «Поверни нас у байку»

Завдання:якнайшвидше згрупувати дійових осіб відомих байок (команди отримують картки).

Переможе той, хто впорається із завданням першим. Максимальна кількість балів - 3.

Вовк,Ягня, Лев, Лис, Осел, Крук, Лисиця, Мурашка, Цикада.
Конкурс 7. «Розгадай кросворд»

Кожна команда склала для суперників кросворд. Обмінюються завданнями. Виграє той, хто перший розгадає. Максимальна кількість балів - 3.

Конкурс 8. «Хто що символізує»

3авдання: 3'єднати стрілками ґероїв та притаманні їм риси характеру. (Завдання у кожної команди на картці.) Максимальна кількість балів-6

Хижацтво Жорстокість Лисиця Дурість

Козел                           Боягузтво

Заєць                           Зухвалість

Осел                            Тупість

Ягня                             Влада

Лев                               Лукавство

Вовк                             Сила

Ворон                           Безпорадність

Ведмідь                         Рабська покірність

Вівця                             Нещирість

                                      Нерозважливість

                                      Чиношанування

Конкурс 9. «Ілюстрації до прочитаних байок»

Максимальна кількість балів - 5.

Художники обох команд представляють по три малюнки до байок Езопа, де Лафонтена, А. Крилова. Решта членів команди підготували коментар до малюнків. Обов'язковою умовою є цитування творів.

Конкурс 10. «Складіть квітку»

Кожна команда отримує намальовану середину квітки, на якій написано: «байка засуджує» або «байка прославляє». Поряд лежать упереміш пелюстки зі словами: зухвалість, жорстокість, щедрість, мудрість, несправедливість, доброта, працьовитість, справедливість, рабська покірність, лінощі, безпорадність, доброзичливість, старанність, щирість, легковажне ставлення до життя, лукавство, нещирість, дружба, взаємодопомога, взаємоповага, дурість, нерозважливість.

Команди добирають потрібні пелюстки і складають квітки. Максимальна кількість балів-б.

Після виконання завдання двоє заздалегідь підготовлених учнів (по одному від кожної команди) проголошують висновок:

1 - учень

Байка засуджує і ми засуджуємо злих та сердитих,

упертих і ненаситних,дурних та поганих, крикливих, невдячних,ледачих, нещирих, п'яниць, скалозубів,нікчем, душогубів.

2-й учень

Байка схвалює і ми схвалюємо розум і силу, знання і працю милу, науку, освіту, усмішку, подібну цвіту, хоробрість і мужність,гарну вдачу і мудрість,совість і чесність, гуманність і чемність, працелюбних, вірних, чуйних і надійних.

III. Підсумок гри

І.Оцінювання і нагородження переможців

2.3аключне слово вчителя

—Тож живіть усі у злагоді і мирі,  Хай здійснюються заповітні мрії. 

 Хай не трапляється тяжких пригод

 І пишається вами український народ.

Святу любов у серці пронесіть,

Живіть на користь рідної держави,

На благо всіх ви лиш добро творіть,

Таким шляхом дістанете ви слави!

IV.Домашнє завдання

Повторити вивчене з теми «Байка у світовій літературі», підготуватися до контрольної роботи.

Урок - інтерв'ю з письменником, видавцем, літературним критиком О. Генрі. Короткі відомості про письменника

Тема. О.Генрі. Короткі відомості про письменника. Урок-інтерв'ю з письменником, видавцем, літературним критиком.

Мета; ознайомити з цікавими фактами біографії письменника, особливостями побудови його оповідань та їх гумористичним забарвленням; поглибити поняття про засоби комічного; виховувати почуття гумору, любові до ближнього, милосердя.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                                 ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми та мети уроку

Диктор-ведучий. Розпочинаємо нашу радіопередачу. До вашої уваги інтерв'ю з письменником 0. Генрі, видавцем газети «Пост», літературним критиком.

II.Сприйняття     навчального матеріалу . 
1. Вступне слово вчителя

Дослідникам творчості письменника довелось немало попрацювати, щоб встановити справжню, а не вигадану біографію 0. Генрі. Чому він був змушений говорити про себе напівправду, стане відомо далі.

Послухайте інтерв'ю, які проллють світло на сторінки життя письменника, особливості побудови його оповідань та своєрідність гумору. 
2. Інтерв'ю з письменником О. Генрі.

Журналіст. Містер О. Генрі, розкажіть про своє дитинство.

О. Генрі. Народився 11 вересня 1862 року, справжнє ім'я — Вільям Сідней Портер. Провів дитинство в містечку Грінсборо (штат Південна Кароліна). Батько, лікар, був здібною людиною, доброю, але трішки чудакуватою. Він покинув медицину через захоплення механікою, витратив всі кошти сім'ї на невдалі винаходи. Нас з братом виховувала тітка (мати померла, коли мені було З роки). Підрісши, я був змушений прийняти пропозицію дядька піти до нього учнем в аптеку.

Журналіст. Хочу нагадати читачам, що в маленьких американських містечках аптека — це не тільки медичний заклад, а й свого роду клуб, куди сходяться обмінятись новинами, поговорити про політику й комерцію, зіграти в

шахи чи доміно. Життя в маленьких містечках нудне, і, щоб якось розвеселити відвідувачів, ви, говорять, стали карикатуристом?

О. Генрі. Так, я малював шаржі та карикатури на відвідувачів і мав славу «гумориста». Тут я здружився з доктором Холпом, конкурентом батька. Той запропонував поїхати з ним у Техас на ранчо його брата.

Журналіст. І ви стали ковбоєм... Ковбой — (англ.) північноамериканський пастух-вершник.

О . Генрі. Мені було 20 років. Ковбоєм я не став, але навички, необхідні ковбою, освоїв: чудово їздив верхи, навчився зганяти худобу. У мексиканських батраків навчився іспанським словам, а потім вивчив цю мову. І насолоджувався свободою і роздоллям!

Журналіст. Як склалася ваша подальша доля?

О. Генрі. Життя на ранчо набридло, і я переїхав у містечко Остін, де працював в аптеці, потім поступив у контору, навчився бухгалтерії. Кілька років прослужив креслярем у земельній конторі, потім у банку.

Журналіст. А своє захоплення карикатурою покинули?

О. Генрі. Та ні, малював шаржі на знайомих, до того ж грав на гітарі, брав участь у місцевому вокальному квартеті.

Журналіст. Всіх цікавить ваше особисте життя. Кажуть, у вас була дуже красива дружина.

О. Генрі. Це так. Зовнішністю і характером вона була схожа на героїню мого оповідання «Дари волхвів». Кому цікаво, можуть прочитати й уявити, якою вона була.

Журналіст. Як ви з нею познайомилися, як вам вдалося причарувати таку красуню?

О. Генрі. Мені було тоді 24 роки, їй — 18. Ми познайомилися на танцях. Я був тоді в гуморі, щось розповідав, вона сміялася. Ми стали зустрічатися, але батьки хотіли для Атол Естес (так II звали) чоловіка зі статком. Вони віддали перевагу іншому. Але я вмовив Атол обвінчатися таємно. Після вінчання ми пі­шли до друзів, у яких я жив, і ті повідомили батьків дівчини.

Журналіст. Друзі О. Генрі згадують, що Атол була люблячою дружиною. Вона вважала, що майбутнє Вілла (скорочене від Вільям) — в літературі. Атол спонукала чоловіка у вільний від роботи час писати оповідання, їх стали публікувати. 1889 року Атол подарувала Віпьяму Портеру красуню доньку Маргарет, але тяжко захворіла. Знадобилася допомога батьків Атол, і примирення сімей відбулося. Ще деякий час Вілл Портер працював у банку міста Остін, потім придбав газету. Вона виходила щотижня під назвою «Камінь, що котиться». Портер писав нариси, вірші, малював карикатури. Потім йому нав'язався в компаньйони англієць, який розвалив усю справу.

Журналіст. ( Бере інтерв'ю у видавця «Пост»). Скажіть, будь ласка, чому ви запропонували співпрацю саме містеру Портеру?

Видавець. Мистецтво короткого оповідання стало швидко розвиватися:
 Б. По, Марк Твен, інші майстри цього жанру прославились як блискучі оповідачі.

Портер, працюючи як журналіст, намагався обійти гострі соціальні проблеми. Вони, звісно, були присутні в його оповіданнях, але нібито краєчком торкались життя своїх героїв. Це читачам подобалось, бо головними були стосунки між людьми, їх повсякденне життя.

Наша газета «Пост» (місто Х'юстон, штат Техас) запросила містера Портера на постійну роботу, і він переїхав до Х'юстона з жінкою і донькою.

Потім випливла якась історія з його попередньою роботою в банку. Містера Портера після піврічного судового процесу звинуватили в недостачі. Але він покинув місто і зник, не чекаючи вироку.

Журналіст. Містер Портер перебрався через кордон. Жив у Гондурасі, працював на плантаціях. Але, отримавши звістку, що помирає дружина, повернувся. Атол померла у нього на руках.

Власті, дізнавшись про повернення, заарештували Портера, визнали винним, і вироком стали п'ять років тюрми.

Піклування про доньку взяли на себе батьки дружини. Вирішили приховати від Маргарет участь її батька, сказавши, що він поїхав у справах. Але щоб не викликати підозри в доньки, Білл Портер мав робити ш гарні подарунки на Різдво і на день народження.

Вільям Портер став писати оповідання і розсилати їх у редакції журналів. Звісно, друкувати твори засудженого ніхто не взявся б. Допоміг його співкамерник, фінансист, у якого в Новому Орлеані жила сестра. Їй Портер надсилав оповідання, а вона відправляла до редакції.

Журналіст. Містер Портер! Зрозуміло, що в таких обставинах необхідне було вигадане ім'я. Чому саме О. Генрі?

О.Генрі. Працюючи аптекарем, я постійно користувався фармацевтичним довідником, автором якого був Етьєн Оссіан Генрі. Перша літера одного з імен та прізвище фармацевта стали моїм псевдонімом, під яким з'явилось перше оповідання — «Різдвяний подарунок Свисіуна Діка» в журналі Мак Клюра 1899 року.

Через три роки і три місяці, вийшовши на волю, отримав запрошення відразу в кілька журналів. Обрав один із журналів Нью-Йорка, переїхав у це місто, став працювати в журналі, нотім у газеті «Ворлд».

Журналіст. За короткий час ім'я О. Генрі стало популярним, його оповіданнями зачитувалася вся Америка. В 40 років прийшла слава. 1906 р. О. Генрі видав першу збірку оповідань «Чотири мільйони».

Всього вийшло 8 збірок оповідань. Головною їх темою було зображення побуту звичайних людей.

«Дари волхвів», «Останній листок» — оповідання про те, якими чуйними, шляхетними, здатними на високі почуття можуть бути бідняки.

Журналіст. ( Бере інтерв^‘ю у літературного критика). Скажіть, будь ласка, в чому ви як професійний критик вбачаєте секрет успіху оповідань 0. Генрі?

Літературний критик (вчитель). Причин, на мою думку, декілька. По- перше, кожному оповіданню автор надавав певної загадковості. Будував його зви­чайно так: виникає певна ситуація, в якій задіяні всі герої. Читачеві здається, що він знає розв'язку, але незабаром з'ясовується, що він помиляється. По-друге, фінал завжди несподіваний. Вгадати його майже неможливо. О. Генрі — невичерпний вигадник, у нього завжди в запасі сюрприз.

З. Читання вчителем оповідання « Останній листок»»

ПІ. Підбиття підсумків уроку

— Ваше ставлення до героїв і подій твору 0. Генрі?

— Коли і чому письменник обрав такий псевдонім?

— У чому секрет успіху оповідань 0. Генрі?

IV.Домашнє завдання Написати про свої враження від твору в листі до вчителя.

Тема. Рольова гра «На дні народження сера Артура Конан Дойля».

Короткі відомості про письменника.

Мета: ознайомити учнів з цікавими сторінками біографії письменника, розкрити кращі риси його характеру; визначити при­чини популярності художнього образу Шерлока Холмса — людини з безмежними можливостями інтелекту, розвивати вміння опрацьовувати інформацію; вдосконалювати зв'язне мовлення, виховувати культуру спілкування. Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: плакати, квіти, елементи одягу початку століття, скрипка, карта, стіл для «гостей» письменника.

Людина великого серця, з великою душею.

Джером К. Джером

Хід уроку

 І. Сприйняття навчального матеріалу

 Вступне слово.

Ведучий. Є письменники, які століттями зберігають любов читачів. До них належить Артур Конан Дойль. Він створив класичні постаті геніального детектива Шерлока Холмса і його простодушного помічника Ватсона, постійно переконував читача у безмежних можливостях людського розуму, людської спостережливості, які далеко не завжди ми вміємо належно використовувати. Рядки його творів простоті й ясні, чіткі й відкарбовані. Для багатьох читачів Артур Конан Дойль став улюбленим письменником. Вітаємо сера Артура та бажаємо йому подальших творчих успіхів.

Виходить Артур Конан Дойль.

Артур Конан Дойль. Дякую, панове. Щоправда, у мене був попередник — талановитий американ­ський письменник Едгар По, який показав у своїх новелах детектива-мислителя, що виявляв увагу до найдрібніших деталей, умів зіставляти факти, мислити без упереджень, використовував метод дедукції (логічного умовиводу). Я намагався теж створити живу, небуденну постать, яку захоплює сам процес мислення, його логіка, «пригоди думки», її динамічний рух, спа­лахи й осяяння.

Запрошуються гості: король Едуард VII, мер Единбурга, Джером К. Джером, редактор журналу «Стренд мегезін».

2. Привітання гостей.

Король Едуард VII. Сер Артур! Англія високо цінує Ваш патріотизм, Ваші заслуги перед батьківщи­ною під час англо-бурської війни, публіцистичну, політичну, громадську діяльність на благо королівства. Указом нашої королівської величності Вам присвоєно звання рицаря.

Бажаю успіхів на благо нашої країни і ще раз вітаю!

Мер Единбурга. 1902 рік. Жителі Единбурга горді тим, що містер Дойл — наш земляк. Його мати походила з давнього королівського роду ІІлантагенетів, а предком батька був один із рицарів, близьких до короля Річарда І Левове Серце» Згодом обидва роди збідніли, і їхні нащадки самі заробляли собі на життя. Мати сера Дойля, досконально знала родоводи англійського дворянства і передала ці знання сину; вона ж прищеплювала йому кодекс поведінки: «Бути безстраш­ним з сильними, лагідним зі слабкими. Лицарем для будь-якої жінки, незважаючи на походження». Нам відомо, містер Дойль, що в дитинстві Ви захоплювали­ся рицарською романтикою — читали й перечитували Вальтера Скотта (який, до речі, часу був добрим знайомим вашого дідуся). Дозвольте подарувати Вам улюблену книгу Вашого дитинства. Шановні гості, як Ви думаєте, що це за книга?

Гості висловлюють свою думку: це роман «Айвенго»!

Мер Единбурга. Нехай ця книга нагадує Вам дитинство і рідне місто! (Вручає подарунок).

Артур Конан Дойль . Вдячний Вам, сер, за подарунок. Ця книга з ранніх років була для мене коде­ксом чести, і я раз у раз, захищаючи когось із товаришів, встрявав у бійки. Повертався додому добряче по- м'ятим, але з переможним виглядом. В очах матері я бачив таємну гордість з того, що син успадкував закони лицарської честі. Потім було виховання в єзуїтському коледжі — воно дало мені змогу вступити до Единбурзького університету на медичний факультет, який славився на весь світ.

Редактор журналу «Стренд мегезін». Шановні леді і джентльмени! Я хочу нагадати Вам, що до всесвітньої слави сера Артура причетний і наш журнал. З розвитком буржуазного суспільства зростала і злочинність, і настав час для детективного оповідан­ня. 1888 року було видано першу книгу містера Артура Конан Дойля «Етюд у багряних тонах», героями якої стали детектив Шерлок Холмс і його друг доктор Ватсон. Ми зацікавилися автором, довідалися, що він після закінчення університету оселився в приморському місті Портсмуті, де мав приватну медичну практику, і продовжував писати оповідання.

У квітні 1891 року ми запропонували йому укласти договір на серію оповідань про Шерлока Холмса та доктора Ватсона, і вже до кінця року ім'я доктора Артура Конан Дойля стало знаменитим. Сер Артур покинув медичну практику і професійно зайнявся письменницькою діяльністю.

У журналі було надруковано 60 історій про видатного детектива. Хоч як не доводив письменник собі та іншим, що його справжнє покликання не в детективних історіях, навіть «убив» Шерлока Холмса в оповіданні «Остання справа Холмса» (1893), але подолати волю читацького загалу так і не зміг. Прихильники Холмса вимагали продовження циклу.

Я радий вручити Вам, шановний містере Дойл, нещодавно надруковану збірку «Повернення Шерлока Холмса» (1905).

Артур Конан Д о й ль . Дякую, сер. Так, саме на численні прохання читачів знову повернути до життя свого героя я його воскресив. Тоді ж були опубліковані і мої історичні романи — «Білий загін» — (про події XIV століття), п'єси («Ватерлоо» та ін.), науково- фантастичні повісті («Загублений світ», «Марракото- ва безодня», «Отруєний пояс»), публіцистичні твори, але найбільші симпатії читачів назавжди залишились на боці Шерлока Холмса.

Ведучий. Слова просить Джером К. Джером, відомий англійський гуморист, приятель містера Дойла.

Джером К.Джером. Шановне панство! Я навіть можу пояснити, у чому тут справа. Герой оповідань Шерлок Холмс дуже схожий на свого автора. Усе своє життя Артур цікавився різними галузями науки, мистецтва, спорту. Знання з біології, хімії, музики ставали в пригоді й великому детективу. Любов до спорту, постійні тренування Артура підтримували його чудову фізичну форму, подарували творче довголіття, працьовитість. У нашого іменинника дуже багато друзів, і всі, хто його знають, цінують його захопленість життям, люблять широту його вдачі, щиру зацікавленість справами інших людей. Від себе хочу сказати, що Артур Конан Дойль — це людина великого серця, велика на зріст, з великою душею!

Знаючи, як творець Шерлока Холмса полюбляє гру на скрипці, дарую йому збірку п'єс для скрипки.

Артур Конан Дойль. Щиро дякую ! Я радий, що у світі, крім роботи, є багато інших захоплень, наприклад, спорт і музика.

Гості просять Конан Дойля заграти на скрипці, він охоче це робить.

Гості дякують, бажають успіхів винуватцеві торжества і прощаються.

II. Узагальнення й систематизація набутих знань

1. Виступи учнів з відгуками на твори Артура Конан Дойля.

Кажуть, що час — найкращий суддя, його вирок найсправедливіший. Переважна більшість читачів може назвати Конан Дойла своїм улюбленим автором. Чому? Відповіді різні — можливо, тому, що в різні моменти і Шерлок Холмс різний: то зосереджений, то напружений, то стриманий, але незмінно блискучий у своїх міркуваннях. Фінал кожного разу несподіваний, але логічний і переконливий. «Голубий карбункул» за настроєм, дійовими особами ситуацією аж ніяк не схожий на «Лев'ячу гриву», «Скандал у Богемії»; «Собака Баскервілів» не схожа на «Пістряву стрічку», «Шість Наполеонів». Когось приваблює цікавий сюжет, інтрига, когось — щира дружба Холмса і Ватсона.

2. Заключне слово вчителя.

Відтоді як Конан Дойль створив образ Шерлока Холмса, минуло більше століття. За цей час детектив став одним із наймасовіших жанрів художньої літератури. Письменники, які вважали себе послідовниками сера Артура Конана Дойля, створили класику жанру. Вони ускладнили прийоми й форми, що їх відкрили Едгар По і Артур Конан Дойль. їхні книжки набагато складніші, ніж розповіді про Шерлока Холмса. Проте й досі читають ці історії всі, хто цінує справжній розум, «пригоди думки», людську гідність і справжню дружбу — цінності, попит на які не залежить від примх моди.

III.  Підбиття підсумків уроку

Обмін думками про святкування дня народження Артура Конан Дойля.

IV.  Домашнє завдання

Прочитати оповідання «Собака Баскервілів».

І—II рівні

Записати в зошиті імена дійових осіб оповідання.

III      рівень

1.   Як Шерлок Холмс пояснив розгадку дивних подій, пов'язаних із Спілкою рудих, і свої дії під час розслідування?

2.    Скласти план розповіді.

IV    рівень

1.   На прикладі оповідання пояснити, у чому полягає сутність дедуктивного методу Шерлока Холмса.

2.  Підготувати розповідь від імені Шерлока Холмса про хід розслідування та власні відчуття.